У 2016 році
на базі Божківського НВК був проведений моніторинг серед учнів 3 – 4 класів на тему: «Розвиток
емоційної сфери та навичок толерантного ставлення до оточуючих у дітей
молодшого шкільного віку». Метою даного моніторингу було визначення рівня тривожності, розвитку емоційної сфери учнів.
Тривожність як стан характеризується суб’єктивно пережитими емоціями:
напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як
емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю і
динамічністю в часі. Тому, для виявлення
рівня тривожності була проведена
методика «Виявлення рівня тривожності» (за Кондашом, табл.1) , яка допомагає
визначити вид тривожності по шкалам: шкільна (ситуації, пов’язані зі школою), самооціночна
(ситуації, які аналізують уявлення про себе), міжособистісна (ситуації спілкування). Для
визначення ставлення учнів до свого класу та отримати узагальнену його характеристику використали методику «Мій
клас» (за модифікацією Ю. Гільбуха, табл. 2).
Аналіз результатів
показав, що деякі учні 3 – 4-х класів
мають високий рівень тривожності по
шкільній та міжособистісній шкалі та низький ступінь задоволеності та високий
ступінь конфліктності у взаємодії з однолітками.
Таблиця 1. «Виявлення рівня тривожності» (за Кондашом)
Рівень тривожності у хлопців
|
Шкільна
|
Самооціночна
|
Міжособистісна
|
Дуже низький
|
Менше 4
|
Менше
4
|
Менше
5
|
Норма
|
4 – 17
(5
учнів)
|
4 – 18
(7
учнів)
|
5 – 17
(9
учнів)
|
Підвищений
|
18 – 23
(9 учнів)
|
19 – 25
(7
учнів)
|
18 – 24
(5 учнів)
|
Високий
|
Більше 23
|
Більше
25
|
Більше
24
|
Рівень тривожності у дівчат
|
Шкільна
|
Самооціночна
|
Міжособистісна
|
Дуже
низький
|
Менше 7
|
Менше 11
|
Менше 7
|
Норма
|
7 – 19
(2
учні)
|
11 – 21
(5 учнів)
|
7 – 20
(2 учнів)
|
Підвищений
|
20 – 25
(6
учнів)
|
22 – 26
(3 учнів)
|
21 – 27
(6 учнів)
|
Високий
|
Більше 25
|
Більше 26
|
Більше 27
|
Таблиця 2. «Мій клас» (за модифікацією Ю. Гільбуха)
Ступінь задоволеності шкільним життям
10 балів
|
Ступінь конфліктності
9 балів
|
Ступінь згуртованості
12 балів
|
8учнів
– 10-13балів
14
учнів – 7-9 балів
|
7 учнів – 9 балів
15 учнів – 10-14 балів
|
9
учнів – 12балів
13
учнів – 8-10балів
|
На основі отриманих результатів
була відібрана група дітей, з якими проводилося додаткове діагностування за
методиками:
- Тест незакінчених речень «Мій клас і мій
вчитель» Ю. Гільбух (дозволяє вивчити емоційний фон колективу та психологічний
клімат);
- Тест
тривожності Р. Тэмпл, М. Дорки, В. Амен. Методика «Вибери протрібне обличчя». Психодіагностика
тривожності виявляє внутрішнє ставлення даної дитини до певних соціальних
ситуацій, розкриває характер взаємин дитини з оточуючими людьми. Значимість ситуації залежить від негативного емоційного
досвіду, набутого дитиною в цих ситуаціях. Негативний емоційний досвід формує
тривожність як рису особистості та відповідна поведінка дитини. Результати проведеного дослідження
зумовили проведення розвивальних занять,
які б допомогли дітям краще володіти своїми емоціями та взаємодіяти
з навколишнім середовищем. У процесі
розвивальної роботи брали
участь різні спеціалісти
(психолог, класні керівники, адміністрація), які спостерігали
поведінкові прояви школярів.
Після спільного
обговорення результатів спостережень
та досліджень, була сформована група дітей з якими і проводилися
розвиваючі заняття, протягом шести місяців.
Кінцеві
результати по закінченню проведення
занять свідчать, що всі ігри та ігрові вправи, тренінгові
дії є досить ефективними.
Після
проведення занять було проведено повторну діагностику за методиками:
- Тест незакінчених речень «Мій клас і мій
вчитель» Ю. Гільбух;
- Тест
тривожності Р. Тэмпл, М. Доркі, В. Амен. Методика «Вибери протрібне обличчя».
Отримані результати свідчать про позитивну динаміку, яка
подана у вигляді діаграм.
Отже, учні мають кращий розвиток вміння володіти своїми
емоціями та адекватно сприймати та регулювати їх. Отримали навички
комунікативної взаємодії в колективі та формування навичок позитивної,
конструктивної поведінки.
Немає коментарів:
Дописати коментар