«Мій щасливий день»
Мета: створення позитивної мотивації й зацікавленості дітей на
заняттях, продовжувати розвивати навички
невербальної взаємодії, емоційної чутливості, емпатії.
1.Гра-вітання «Сонечко».
Мета: сприяти емоційному включенню в заняття, налаштувати на позитивний лад.
Потерти
долоні одна об одну протягом однієї-двох хвилин. Розвести їх на один-два
сантиметри, відчути тепло, поколювання між долонями. З цієї позивної енергії
зліпити кульку-сонечко й «кинути» обраній людині.
2.Вправа «Слухаємо себе».
(Вправа на ауторелаксацію).
Мета: зняти емоційне напруження, розвивати вміння слухати і
розуміти свої відчуття.
Дітям пропонується сісти в зручній позі. На 1-2 хвилини заплющити очі,
розслабитися, прислухатись до себе, «заглянути в себе» і подумати: що кожен
почуває, який у нього настрій. В той же час керівник малює крейдою на дошці або
прикріплює плакат з зображеннями різних емоційних станів людини: радості,
злості, страху, подиву, спокою. Діти по черзі розповідають, не відкриваючи
очей, як вони себе почувають, який у їх настрій. Після цього тренер пропонує
дітям відкрити очі і подивитися на схематичні зображення різних емоційних
станів. Разом з керівником групи обговорюються особливості мімічної експресії
обличчя в кожному випадку: положення брів, куточків рота, очей. Вправа дозволяє
діагностувати емоційне самопочуття учасників групи, ступінь прийняття ними форм
і методів роботи. Завершуючи вправу, керівник просить дітей швидко та
схематично зобразити в щоденнику свій стан та настрій.
3.Вправа «Мій самий щасливий
день»
Мета: розвивати вміння виражати свої емоції
та навички саморегуляції.
Дітям
пропонується протягом 2-3 хвилин пригадати і намалювати самий щасливий день у
своєму житті. Керівник просить дітей
пригадати, що вони відчували в той день, чим він запам’ятався, пропонує
«поділитися» своєю радістю з іншими дітьми. Малювання сприяє невербальному вираженню
переживань, про які дитина не завжди може розповісти. Доброзичливе обговорення
малюнків, розуміння почуттів дітей, стимулююча похвала знімає бар’єри
спілкування, емоційну напругу дітей і створює відчуття «захищеності в групі».
По закінченню обговорення малюнків керівник бажає дітям, щоб в їхньому житті
було більше щасливих днів, і звертає увагу нате, що часто це залежить від них
самих.
4.Гра «Добра тварина».
Мета: сприяти єднанню та взаємодії в групі, створити ситуацію
довіри та безпеки.
Діти стоять у колі і тримаються
за руки. Керівник тихим голосом каже: «Ми одна, велика добра тварина.
Послухаймо, як вона дихає!» . Усі прислухаються до свого дихання й дихання
сусідів. «А тепер подихаймо разом!». Видих – усі роблять два кроки назад. Вдих
– два кроки вперед. «Так не тільки дихає тварина, так чітко й рівно дихає її
велике, добре серце. Стук – крок уперед, стук – крок назад. Ми всі беремо
дихання та стук серця цієї тварини собі».
5.Гра-прощання «Посмішка по колу».
Мета: логічно завершити
даний вид діяльності.
Всі беруться
за руки і «передають» посмішку по колу: кожна дитина повертається до свого сусіда
праворуч чи ліворуч і, побажавши щось хороше та приємне, посміхається йому. При
цьому можна образно «взяти посмішку» в долоні і обережно передавати її по колу,
з рук в руки. Така форма прощання може стати традиційним ритуалом за час роботи
тренінгової групи. Керівник цікавиться враженнями дітей від заняття, дякує
групу за роботу та запрошує на наступну зустріч.
